Робота по підготовці бінарних занять.

   Першим етапом у підготовці  бінарних занять  має бути аналіз  учбових програм по предметах. На засіданні  циклової (методичної) комісії  вчителів, наприклад, гуманітарних, загальноосвітніх та інших дисциплін, обговорюється план роботи на навчальний рік. Учителі  предметів відмічають, по яких темах можна провести  заняття  в  комп’ютерному класі, який тип занять  можна  використати при цьому.

Отже, на першому етапі відбираються предмети  й  теми, де можливі варіанти  бінарних занять у комп’ютерному класі, намічається   тип  і  мета  заняття, час його проведення.

Другим етапом буде  спільна   робота  викладачів  інформатики та відповідного предмету  по  розробці плану-сценарію  заняття, по підготовці матеріалів заняття.

На цьому етапі  ставляться  задачі  по  кожному  з  предметів, визначається мета. При необхідності розробляється навчально-контролюючий або навчально-розрахунковий пакет.

Третій етап – це контрольний огляд  і  коректування розроблених  матеріалів до заняття. Цей  етап  важливий тому, що  на цьому  етапі   викладачі, які  готувались до  бінарного заняття,  повинні  об’єднати свої розробки  заняття. На другому етапі  кожен  працював  над своїми  задачами  й  проблемами, а на  третьому проходить співставлення   розробок кожного. Уточнюється, як і що на  уроці викласти, які питання поставити, яка послідовність проведення заняття. Визначаються функції кожного викладача. На цьому ж етапі коригуються домашні завдання  учням  напередодні  бінарного заняття по  кожному з предметів.

Четвертий етап – планування бінарного заняття в розкладі занять. Це дуже  важливий етап  і  тут  можливі варіанти. Розглянемо їх. Перший варіант – на бінарне заняття  планується  два уроки підряд (дві академічні години). Без різниці в якому порядку  по одному  уроку на кожний із предметів  планується  в  розкладі  занять, але заняття повинні бути одне за одним (наприклад, 1 та 2, 3 та 4 уроки). Другий варіант – з урахуванням типу заняття і підготовчої самостійної роботи учнів, можливе планування  одного  уроку  по  двох предметах одночасно. Одним словом, можливі різні  варіанти планування  в залежності  від  типу, мети  й  змісту заняття.  Підготовча  самостійна робота учнів  може включати:

• складання математичної  поставленої задачі;
• побудова алгоритму  рішення задачі;
• повторення  матеріалу попереднього заняття;
• підготовка даних для обробки на комп’ютері.

 Методика проведення  бінарних занять.

Бінарне класно-урочне заняття.

Розглянемо методику й хід проведення бінарного класно-урочного заняття. Як указувалось вище – це теоретичне заняття в складі всього класу. Ініціатором такого заняття може бути вчитель спецпредмету (наприклад – економіки, математики), або вчитель інформатики.

Бінарне класно-урочне заняття може проходити в такій послідовності:

1. У клас заходять двоє вчителів і оголошують тему заняття. Якщо в розкладі стоїть  предмет  “Інформатика”, то це робить   вчитель даного предмета, якщо ні – то інший учитель.

1. Можлива перевірка домашнього завдання  по  кожному з предметів у вигляді фронтального опитування, коли кожен учитель по черзі  задає питання по своєму  предмету. Можливий варіант окремого  опитування, наприклад, по одному предмету  програмований контроль, а по іншому – індивідуальні картки. Варіанти опитування вчителі можуть запланувати по різному.
2. Вчитель спецпредмету подає новий матеріал, розказує, як можна вирішити певний клас задач. Вчитель інформатики показує, як зазначені  задачі можна  вирішити  з  допомогою комп’ютера.
3. Підводяться  підсумки  заняття  і  ставиться  задача  на наступне  заняття, яке буде практичним  і   буде  також проводитися  у  комп’ютерному класі.

Контрольно-залікові заняття.

Цей  тип  занять  використовують всі без  винятку вчителі. Мета  таких  занять – перевірка  засвоєння   знань, умінь  і навичок, на  основі чого  планується  подальше  вивчення матеріалу  по  предмету. Основна мета  контролю знань  - дати можливість учням  співставити свою  роботу  з  вимогами  вчителя. І навпаки, можливість вчителя  скоректувати  підготовку  й  проведення  занять на  основі  результатів контролю.

Контроль повинен бути  ефективним  і  короткостроковим, бо в учбових програмах час  на  контроль   знань, умінь і навичок дуже  обмежений.  Для підвищення ролі  контролю  й  економії   аудиторного часу  можна проводити  контрольно-залікові  заняття по темах  або  по  модулю в комп’ютерному класі. Роль контролера в цьому випадку виконує персональний комп’ютер. Такий тип занять проводиться в бінарному варіанті. Вчитель спецпердмету готує залікові питання, які за сприяння вчителя інформатики закладаються у відповідну програму-оболонку. Таку програму свого часу створили вчителі агротехнічного коледжу м. Рожище (Україна) Климук В.Ф. та Покидько Ф.В. Текст даної контролюючої програми поданий у додатку до даної роботи. Характеристики цієї програми такі:

• програма розрахована, як правило, на  тринадцять запитань;
• на кожного наступного учня порядок подачі запитань різний, так що підібрати код просто неможливо;
• на дачу відповіді по одному запитанню комп’ютер відводить 20 секунд, а це економить аудиторний час і дисциплінує учня;
• дана програма дає можливість за короткий час опитати практично весь клас і дати вчителю повну картину того, як засвоюється поданий ним матеріал.

 Роль вчителя при використанні комп’ютерної   техніки   на  бінарних   заняттях.

Використання  в  учбовому   процесі  комп’ютера  дає  позитивний  результат, вимагає творчих  підходів  з боку вчителя. Роль  і  місце  бінарних  занять  у  цьому  процесі   дуже  важлива.  Активізація  учбових  занять  при  використанні комп’ютера   міняє  функцію  вчителя,  доповнює    його  дії  новими  аспектами. Крім  інформаційної  ролі  вчителя   в  учбовому  процесі   на  новий, більш  високий  рівень  стає  організаційно-управлінська  функція  вчителя.  В  чому  це  виражається? Виражається   це  в  таких  напрямках:

• управління    пізнавальною  діяльністю  учнів;
• контроль  за  формуванням  знань,  умінь  і  навичок;
• корегування  й  диференціація   учбового  процесу.

Творча  діяльність   вчителя  розширюється  за   рахунок  впровадження   в  учбовий  процес   такого  ефективного   помічника  як  ПЕОМ.

В   чому  полягає   творчість     вчителя? Перш  за   все     у   використанні  ПЕОМ  сумісно  з   уже  відпрацьованою  системою   навчання.  Враховуються   всі   функції  методи  напрацьовані   раніше і  досвід  минулого  перекладається  на  нову  основу.  Мається  на  увазі   контроль   знань  програмованим  методом   рішення   задач   і   т.д.

Творчість  викладача  проявляється  в  підготовці  матеріалів   до   занять  прогнозування  нових  учбових  ситуацій, у  проектуванні   нових  форм  методів  і  прийомів навчання. Основними  компонентами  діяльності  викладача  стають:

• конструктивний;
• організаційний;
• комунікативний.

Організаційний - це  діяльність  у  процесі  навчання  з  використанням ПЕОМ  і  в  парі  з  іншим  викладачем. Перш  за все  необхідна  організація  своєї   діяльності  в  інших  умовах. Потрібна  така  організація, щоб  забезпечувала  передачу  інформації  для  формування  знань,  умінь  і  навичок  у  сумісництві   з  іншим  предметом,  щоб  було  доповнення  одного  предмета  іншим. Необхідно  виконувати  ведучу  роль  в  процесі  навчання  не  забуваючи  частку  своєї  роботи  віддати  комп’ютеру.  Друга важлива частина організаційної роботи - це організація діяльності учнів. ПЕОМ використовується як навчаючий інструмент, а це дозволяє індивідуалізувати навчання, побудувати навчальний процес з урахуванням можливостей кожного учня. ПЕОМ вносить фактор  обов’язковості  учня  в  роботі   з  учбовим  матеріалом,  дозволяє  проконтролювати   самого  себе  проаналізувати  помилки  при  виконанні  завдань,  повторити  матеріал  і  розрахунки.  Організаційні  можливості  викладача  безмежні  при  використанні  ПЕОМ,  а  бінарний  підхід  до  занять  один  із  варіантів  цих  можливостей.

 Комунікативний компонент -  це  діяльність  по  взаємовідносинах  викладача  й  учня  в  умовах застосування ПЕОМ.